Ерудит-гра “Quick Quiz”

Позаду контрольні роботи та тестування, а за декілька днів пролунає останній дзвінок у цьому навчальному році. Тому старанні п’ятикласники НВК №15 вирішили не просто весело, а і цікаво провести свої останні уроки, перевіривши свої знання та здобуту ерудицію. 

Команда хлопців проти команди дівчат взяла участь у ерудит-грі Quick-Quiz, проведеній співробітниками відділу Інтернет-послуг, Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім. Дніпрової Чайки. 

Учасникам було запропоноване ігрове поле на 10 рубрик: музика, видатні постаті, їжа, історія, мистецтво, мультфільми, спорт, наука та природа, відомі місця та головоломки. У кожній рубриці по 5 питань, від найпростішого до досить таки складного. 

Усі, майже, учні знали скільки планет у Сонячній системі,

 а от про створення Римської імперії відгадали лише деякі. 

Питання з рубрики спорт, а саме кіберспорт, краще знали хлопці, ну а на темі кулінарії неперевершеними були дівчата. 

Мистецтво, видатні постанні, «цікавинки» з усього світу..

 

виявляється, що дуже багато треба всього знати, щоб по справжньому почувати себе ерудитом. Та наші учасники гри, знають, що для цього треба робити. Крім навчання у школі, більшість дітей додатково навчаються з репетиторами, відвідують гуртки та спортивні секціїї, подорожують, дивляться фільми, інтелектуальні програми, і звісно, багато читають книжок.
Саме тому на останок, майбутні шестикласники познайомились з рекомендаційними списками літератури «Що читати влітку», розробленими спеціалістами Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім. Дніпрової Чайки. Адже літо - це чудова нагода і грати, і відпочивати, і читати, і звичайно ж, розвинути свою ерудицію ще краще.

Подорож надзвичайним світом книг

Скажіть, чи отримували ви у соцмережах чи на електрону пошту лист чи листівку, до свята привітальну, чи просто у будні для настрою, жартівливу? Впевнені, що так! А от чи часто тримали у руках конверт з листом, паперову, художньо оформлену листівку? Які відчуття, що до вподоби?
Сьогодні більшість сучасних, молодих людей звикни до повідомлень, електронних листів, відео-контенту та електронних книг. І це дуже зручно в першу чергу, як з цим не погодитися. А от згадайте, в дитинстві, чи може щось зрівнятися з великою глянцевою книгою казок чи пригод, з кольоровими картинками? Мабуть, що ні. Так порівнювали на заході сьогодні діти електронні та традиційні друковані книги.
Для юних читачів, допитливих п'ятикласників Херсонської загальноосвітньої школи №45 відбулася незвичайна мандрівка у світ сучасних книг "Книга незвичайна - книга віртуальна".

Відбулося чи не вперше знайомство з електронними та аудіо-книгами, дітей цікавили переваги та особливості таких читанок, адже з гаджетами сучасні школярі давно "на ти".

Дізналися про пристрої призначенні для читання онлайн, та правила їх використання.

Бібліотекар познайомила учнів з форматами електронних книг та необхідним програмним забезпеченням.

Учням було порекомендовано сайти на яких доступні книги для читання онлайн та з можливістю завантаження.

Говорили сьогодні і про дивовижні світ друкованих книг, які вражають своїм різноманіттям. Найменші мікроскопічні і найбільші, книги-гіганти, 

книги-тунелі, 

конструктори, 

світильники, книги-подушки, 

об'ємні і тривимірні книги, 

справжні витвори мистецтва, вони не схожі одна на одну, є унікальними, і звісно, їх можна потримати в руках.

У швидкоплинному житті, навчанні онлайн, поїздках, діти назвали чимало переваг електронних книг, але і поціновувачів звичайної традиційної книги знайшлось чимало. Процес читання та пізнання нового і цікавого, об'єднує усіх, адже це надзвичайне задоволення - товариство з книгами!

CG-арт. MagicaVoxel

Комп’ютерна графіка (CG) грає велику роль у сучасному мистецтві. Вона використовується у артах, іграх, кінематографі та інших галузях. Тому і ми не могли обійти стороною цю галузь ІТ.

Наразі основний напрям роботи відділу інтернет-послуг Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім.Дніпрової Чайки - це навчання юних користувачів створенню ігор у Roblox Studio.

           

Оскільки у цій галузі комп’ютерна графіка грає далеко не останню роль – паралельно також буде створюватись низка навчальних відеороликів з цієї області, а саме створення 3D-моделей і 3D-моделювання.

Розпочнемо ми з простої, але потужної програми для створення воксельних моделей – MagicaVoxel.

Ця програма дозволяє створювати воксельні 3D-моделі, а вбудований рендер-рушій – отримувати повноцінні CG-арти.

Воксельний стиль доволі часто зустрічається в іграх. Найвідоміші представники – Crossy Road, Staxel, Cube World, Trove, Stonehearth, Teardown.

Запрошуємо вас на канал Інтернет-центру: https://www.youtube.com/@user-pw4ut3uu6j та сервер Discord: https://discord.com/invite/nPFFSR7P5U. Слідкуйте за нашими новинами.

Усі, хто цікавиться ІТ-сферою, комп’ютерними іграми та сучасними технологіями знайдуть для себе цікаві матеріали для навчання.

Геніальна донька геніальної матері

Мати нашої героїні гідна уваги і поваги на рівні з відомою донькою. Адже була першою у багатьох сферах. Перша жінка-академік, перша-націоналістка, феміністка і модниця, в українській літературі вона стала відома під псевдонімом Олени Пчілки..

Ольга Петрівна Драгоманової-Косач належала до славної родини Драгоманових і справді була надзвичайно працьовитою, працювала старанно в літературі і в педагогіці, в науці і вела активне громадське життя.

Відзначалася мужністю, наполегливістю, самовідданістю, все своє життя активно боролася за краще майбутнє свого поневоленого народу. Ці риси успадкувала і її геніальна донька.
Ольга народилася на Полтавщині у сім'ї Петра Драгоманова, дрібного поміщика, літератора, інтелігентної і освіченої людини, який виховав у своїх дітях людяність і любов до простого народу. Її брат Петро став відомим політичним діячем та вченим, який разом з сестрою зробили чималий вклад в розвиток української культури.
Українська мова, народні обряди і звичаї, казки і легенди створювали гармонійну атмосферу, у якій виховувалася Олена Пчілка, Серед такої атмосфери і ростимуть потім її діти.
Через два роки після закінчення пансіону (середньої школи) одружилася з Петром Антоновичем Косачем, дворянином, високоосвіченим поміщиком, дійсним статським радником, який захоплювався літературою і живописом. Після переїзду на Волинь, Ольга розпочала свою наукову і письменницьку діяльність. Довго займалась збиранням українських етнографічних матеріалів (вишивок) які увійшли до першої наукової праці «Український орнамент» (1876). Ця праця стала відома і за кордоном.
У 1882 вийшла в світ збірка поезій Олени Пчілки «Думки-мережанки». потім збірник перекладів «Українським дітям» і багато поезій, оповідань і драматичних творів для дітей.
Олена Пчілка першою з жінок взялася модернізувати і реформувати українську мову, видала перший феміністичний альманах «Перший вінок», більш аніж 10 років була видавцем патріотичного журналу «Рідний Край», вона адаптувала світову класику – від Овідія до Гюго, написала чимало літературно-критичних статей про Старицького, Гребінку, Лисенка, стала першою збирачкою українського орнаменту, запровадила моду на вишиванки серед тогочасних жінок.
За власний кошт видала «Співомовки» Степана Руданського і скуповувала українські книжки для клубної бібліотеки. У 1920 році, під час святкування дня народження Тараса Шевченка у Гадяцькій гімназії національним синьо-жовтим стягом огорнула погруддя поета. Всіма силами протистояла «русифікації» і була єдиною жінкою, яка увійшла і поїхала в складі делегації українських інтелігентів на перемовини до царського прем’єра добиватися скасування заборони друкувати книжки і викладати в школах українською.
Окремої поваги заслуговую і її педагогічна праця. Ольга Петрівна перша з-поміж тодішніх українських діячок вчила своїх дітей рідною мовою, а у шлюбі вона мала двох синів та чотирьох доньок. Пізніше запрошувала вчителів-українців, щоб вони викладали її дітям гімназичний курс українською мовою.
«В дітей мені хотілося перелити свою душу й думки, – із певністю можу сказати, що мені це вдалося.»
Ольга Петрівна як педагог і як письменниця мала великий вплив на своїх дітей. Як свідчить одна з дочок, діти Олени Пчілки «обожнювали її в дитинстві, а ціле своє життя любили і шанували.. …Нам у дитинстві здавалося, що кращої, добрішої, розумнішої за маму на світі жінки нема». Безумовно усі діти Олени Пчілки були талановитими та сьогодні мова про доньку, яка народила другою у багатодітній сім’ї, а в Україні і світі стала такою єдиною.
В дитинстві була надзвичайно кмітливою та схоплювала все на льоту. Читати навчилась ще в 4 роки, у 5 вона почала писати драматичні твори, у 6 вже майстерно вишивала, а у 9 років написала свій перший вірш «Надія». Вагомим здобутком дівчини у 19 років став написаний підручник «Стародавня історія східних народів» для своїх сестер.
Під наглядом матері вона вчить також чужі мови і в оригіналі читає твори світової літератури, а також робить перші спроби перекладів творів світової поезії на українську мову.
Щирі дружні взаємини завжди були між матір’ю і дочкою.
Мама відкрила своїм дітям безсмертну поезію Т. Шевченка, скарби української та світової літератури і всіляко заохочувала малу донечку писати вірші рідною мовою.
Наша героїня - геній української літератури, що входить в умовну тріаду Шевченко-Франко-…. Її поезію, прозу вивчають ще змалку, про творчість і життя письменниці написано надзвичайно багато праць. Її недовге і важке життя вражає своєю багатогранністю і унікальністю.
Поетеса знала багато європейських мов: окрім слов'янських також англійську, німецьку, французьку, італійську, давньогрецьку та латину. Бралася за вивчення грузинської, шведської, іспанської. Багато перекладала, зокрема твори Гоголя, Гейне, Гюґо, Свіфта, Шекспіра, Байрона, Жорж Санд, , Метерлінка, Гомера. Крім цього, чудово грала на фортепіано. Змалку захоплювалася мистецтвом, мала неабиякий хист до музики. На жаль, хвороба прикувала її ще дівчинкою до ліжка, тому відомої піаністки з неї не вийшло. Вона присвятила себе творчості, поезії, прозі, епосу й драматургії - загалом написала понад 100 власних віршів і 20 драм. Випустила три збірки. Поетеса багато подорожувала по світу. Окрім України (Волинь, Полтавщина, Буковина, Крим, Київ, Львів, Чернівці, Одеса), Леся Українка побувала в Грузії, Польщі, Болгарії, Німеччині, Швейцарії, Австро-Угорщині, Італії, Єгипті. Правда, багато її подорожей були пов'язані не лише з її письменницькою і громадською діяльністю, а й з необхідністю лікуватися від важкої невиліковної хвороби - туберкульозу кісток.
Письменниця перебувала під негласним наглядом поліції, і цензура не раз забороняла її твори. Більшість своїх робіт вона публікувала за кордоном.
Хворобливу і тендітну дівчину світоч української літератури Іван Франко називав «єдиним мужчиною в нашому письменстві». Її, як і Олену Пчілку, оточення вважало надзвичайно сильною духом жінкою. І думка така була небезпідставною.
На сьогодні жоден з її нащадків не живе на території України. Її внучаті племінники проживають у Швейцарії та США.
За творами письменниці створено понад 10 фільмів, мультфільм, понад 20 вистав, 4 радіовистави, 5 радіокниг, 5 пісень. До 145 річниці від її дня народження компанія Google навіть створила святковий дудл (логотип пошукової системи) за мотивами її легендарної «Лісової пісні». Про неї зафільмовано 11 документальних стрічок.
Іменем відомої українки названі вулиці, бульвари, парки, площі, театри, школи, бібліотеки в Україні, є навіть школа її імені в Австралії. В її честь в 1970 р. була заснована літературна премія, а портрет зображено на марках, ювілейних монетах та українській банкноті. Пам’ятники споруджені не лише в Україні, а їх понад 70, а по всьому світу.
На знак пошани видатної українки в 1970 році у головному поясі астероїдів було відкрито нову одиницю. На честь письменниці він отримав назву — 2616 ...
Усі ці факти свідчать про неймовірну велич, геніальний талант і популярність найвидатнішої письменниці-поетеси в Україні.

З любов'ю до кожної мами. Галерея історій

Уся велич, краса і гордість у нашому світі починається з матері, бо мами дарують найголовніше - життя, дарують перші обійми, співають колискові, вчать перших слів і перших кроків, читають казки, виховують і дають перші поради як долати труднощі і все життя підтримують і допомагають своїм дітям.

Немає щастя більшого для мами,

Як в дивосвіт вести своє дитя.

І захищати серцем та руками

Малу й тендітну свічечку життя.

Щоб променилась вічно, не вгасала,

Несла у Всесвіт світло і тепло.

Та щоб дитина добру долю мала,

І в щасті й радості дитя зросло.

Молитву шепче трепетно вустами,

У Бога просить за своє дитя.

І захищає серцем та руками

Малу й тендітну свічечку життя.

          Надія Красоткіна

Напередодні такого теплого, родинного і важливо свята, Дня матері в Україні, відбулася виховна година для учнів 7-х класів Херсонської спеціалізованої школи №45.
"З любов'ю до кожної мами. Галерея історій", під такою назвою пройшов захід організований відділом Інтернет-послуг.

Дивовижні і незвичайні історії про мам з усього світу не залишили байдужими нікого.
Спочатку учні дізнались про мам тих, кого знає кожен, їх вважають у суспільстві геніями у різних галузях.
До кожної нової історії про дитинство відомого героя, діти знаходили портрет матері, а потім грали у відповідну тематичну вікторину.
Так Дитинство Томаса Едісона і його мами Ненсі, познайомило учнів з відомими винаходами, якими користуємося ми і сьогодні. 

Дізнавшись історію дорослішання Стівена Спілберга, діти відгадували добре відомі і нові фільми про маму за відеосюжетом.

Епізоди з дитинства геніальної Лесі Українки стали приводом згадати образ матері в українській літературі. Вірші і пісні про любов і турботу мами, просто до сліз розчулюють кожного, і як добре, що діти їх знають.

Вихованню і освіті Стіва Джобса ми завдячуємо його названим батькам, відкриття і здобутки його стали найвагомішим в ІТ сфері.

Безумовна любов і віра у свого найкращого сина, Пабло Пікассо, подарувала світу шедеври, які і сьогодні впливають на розвиток світового мистецтва. А розумітися на ньому це дуже сучасно. 

Кожна почута історія змусили замислитись дітей над особливою, прекрасною, але і важкою материнською місією, виховати людину гідну, порядну і щасливу.

Згадали сьогодні і про сучасних мам, як приклад незламного материнства. Українські мами, які з початком війни рятували від голоду і холоду своїх дітей, евакуювали у будь-який спосіб, ризикуючи щомиті, мами,

які і досі ховають свої маленьких дітей у бомбосховищах, у метро та підвалах, і власним тілом закривали від осколків снарядів, - заслуговують особливої уваги і поваги в усьому світі, а найбільше від своїх дітей.

Сьогодні думки кожної мами, її молитви, - це голос усього народу, який бажає одного - зберегти усіх синів і доньок України, і маленьких новонароджених, і дорослих, які на передовій.

Бажаємо кожній мамі, яка сьогодні у розлуці, чекає на зустріч, повідомлення чи дзвінок, обов'язково дочекатися! А тим, хто поруч з дітьми, бажаємо почути теплі слова привітань "люблю" і "дякую" і багато інших.

Білосніжний комірець на щастя

Наступна наша історія про відомого польського композитора XIX століття, піаніста-віртуоза, педагога і засновника польської національної композиторської школи.

Юнак народився 22 лютого 1810 року в маленькому селищі, поблизу Варшави (Польща). Мати його – Юстина Кшижановська – була полькою, батько – Ніколя – французького походження. Сім’я Шопена жила в маєтку графа Скарбека, де батько служив домашнім учителем.

Маленький геній ріс в оточенні музики, адже його батько грав на скрипці і флейті, але саме мати прищепила чудовий музичний смак майбутньому композиторові, бо добре грала на фортепіано і співала.
Слабке здоров’я не дозволяло маленькому хлопчику грати на вулиці як решті дітей, мама багато читала йому, співала і навчила грати сина на фортепіано. Лише одного фортепіано йому вистачить в майбутньому, щоб розкрити музичні таємниці своєї геніальної душі. Крім хлопчика, в сім’ї було 3 дівчинки. Всі діти мали творчі таланти і з задоволенням займалися музикою.
До п’яти років хлопчик вже впевнено виконував нескладні п’єси, а на восьмому році життя Шопен почав складати власні композиції.
Вже в 1818 році в одній з варшавських газет була замітка про нього, як геніального дитину, який виконував найскладніші композиції і сам створював танці і варіації.
З семи років з хлопчиком почав займатися відомий піаніст Войцех Жівний. До дванадцяти років Фредерік досяг рівня кращих піаністів Польщі, «польський Моцарт» називатимуть його в музичному оточені. З 1823 року Шопен навчався у Варшавському ліцеї.
Одного разу, коли семирічний піаніст мав вперше виступати на концерті, а мати не змогла бути присутньою через хворобу, вона зшила сину білосніжний мереживний комірець, який так сильно його вразив, Комірець вирізняв його серед інших дітей і на довгі роки став символом материнської любові і підтримки.
Після закінчення училища, юнак почав вивчати теорію музики в класі композитора Юзефа Ельснера.
З 1829 року почав активно виступати зі своїми творами у Відні. У 1830 році композитор назавжди покидає Варшаву. У 1831 році оселяється в Парижі, де швидко стає відомим, знаходить безліч шанувальників. Через якийсь час музикант сам починає викладати. В коло його спілкування входило багато молодих музикантів і відомих європейських композиторів – Ф. Гіллер, Тюлон, Стамати, Белліні, Берліоз, Шуман, Мендельсон, художник Е. Делакруа, письменники Ст. Гюго, Р. Гейне та інші.
Перший напад захворювання легень трапився у композитора у 1837 році. З тих пір він страждав астматичними нападами. Тривалий час перебував у стосунках з письменницею Жорж Санд. Роман тривав протягом 10 років. Жорж Санд писала: «Мати була його єдиною пристрастю і єдиною жінкою яку він дійсно любив».
У 1848 році оселився в Лондоні, де продовжував давати концерти і вести викладацьку діяльність. 16 листопада 1848 року в Лондоні відбувся останній концерт великого композитора. З кожним днем він відчував себе все гірше і незабаром повернувся в Париж, де у 1849 року обірвалося коротка біографія відомого композитора. Поховали великого композитора на кладовищі Пер-Лашез у Парижі.
Свої музичні композиції він створював спеціально для фортепіано. Саме він є автором відомого у всьому світі «Собачого вальсу». Однак в його творчості є і соната для віолончелі. Її автор присвятив своєму другові. Іменем композитора називають музичні фестивалі, вулиці, аеропорти, та інші об’єкти інфраструктури в різних куточках світу. Однак не тільки на Землі можна зустріти подібні назви, а й в космосі. Так, на його честь на Меркурію названий кратер.

5 порад від мами, яка виховала найбагатшу людини планети

«Я завжди намагалася бути на стороні дітей»

Герой нашої історії - сучасний геній, один з найбагатших, найвідоміших та найвпливовіших людей, який сьогодні привертає увагу всього світу, одним лише постом у Twitter.

Власник компаній SpaceX», «PayPal», Neuralink і The Boring Company, головний дизайнер (Chief Product Architect), генеральний директор і голова ради директорів «Tesla Inc.»

Народився майбутній геній у 1971 року в Південній Африці. У дитинстві юнак настільки поринав у мрії про винаходи, що його занепокоєні батьки та лікарі перевіряли його слух.
У школі хлопець був інтровертом і заглибленим в книжки. Постійні знущання ним знущалися, змусили навчився захищатись, захопившись карате та боротьбою.
Своє раннє дитинство провів разом з братом Кімбалом і сестрою Тоскою. Його батьки розлучилися, коли йому було 10 років, Спочатку він переїхав до батька, а згодом обірвав спілкування з батьком, описуючи його як “найжахливішу людину, яку лише можна уявити”, адже пробачити образи і знущання над мамою він не зміг.
З 10 років він розвинув в собі інтерес до комп’ютерів, спершу навчився програмувати, і коли йому було 12, продав своє перше програмне забезпечення: гру, яку створив під назвою Blastar, за за $500.
Мама його Мей– канадська модель, нутриціолог, дієтологиня і авторка книг, залишившись з трьома дітьми, працювала в один момент на п’яти робочих місцях, щоб підтримувати свою сім’ю.
У віці 17 років, він переїхав до Канади, щоб вступити в університет Queen, а потів вирішує вивчити бізнес та фізику в університеті Пенсільванії. Закінчив зі ступенем бакалавра економіки та залишився на другий бакалаврат з фізики.
Потім попрямував до Стенфордського університету в Каліфорнії, з метою отримати ступінь доктора фізичних наук, але його переїзд співпав з бумом в Інтернеті, і він кидає Стенфорд лише через два дні до вступу, запустивши разом із братом Кімбалом інтернет-стартап, свою першу компанію – Zip2 Corporation в 1995 році.
Матір підтримала його, коли він вирішив кинути Стенфордський університет і допомогла синам, коли ті відкривали компанію Zip2. І зараз вона не пропускає жодного великого заходу, організованого її дітьми.
"Я виховувала дітей так само, як мене виховували батьки. Вони хотіли, щоб я відповідала за себе. Я так само виховувала своїх дітей. Я почала працювати з дому як дієтологиня, а коли була моделлю, то часу на їхнє виховання не було. Діти повинні були самі про себе дбати. Ми завжди хотіли, що вони були самостійними. Вони такими виросли", - каже Мей.
І додає, що їй важливо було, щоб вони росли ввічливими і сконцентрованими на своїх цілях. Жінка переконана, що потрібно просто дозволити дітям йти їхньою власною дорогою і підтримувати в тому, що вони вирішили займатися:
Можна виділити п'ять ключових моментів, які допомогли виростити таких успішних дітей:
1. Я з самого дитинства їх привчала до роботи.
Так, згідно з результатами одного з досліджень, діти, що займаються роботою по дому, в майбутньому стають успішнішими своїх однолітків.

2. Навчилася бачити в них дорослих.
"Мої батьки поводилися з нами як з дорослими, на яких можна покластися. Очікувано, що це наклало слід і на мій метод виховання".

3. «Нехай вони роблять те, що їм подобається.»
Мей написала: "Я не змушувала їх вчитися і не перевіряла те, як вони виконали домашнє заздалегідь. Це була повністю їх відповідальність".

4. Не привчала до розкоші.
"під час навчання в коледжі вони жили дуже бідно: матрац на підлозі, по шість сусідів по кімнаті або взагалі напівзруйнований будинок. Але це їм не заважало. Якщо ваші діти не звикли до розкішного життя, вони з усім впораються".

5. Зробіть дітей відповідальними за їхнє майбутнє.
«Дозвольте дітям бути відповідальними за їхнє майбутнє. Навчіть їх хорошим манерам, але нехай вони самі вирішують, чого хочуть від життя.

«Вони мої справжні батьки на 100%»

Джоан та Джон рідні батьки генія були ще студентами, тому їхні родини були проти шлюбу. Батько Джоан Шиблі навіть пригрозив позбавити її спадщини. Тому жінка народивши хлопчика, віддала його на всиновлення. Новими батьками майбутнього генія стали Пол та Клара, які не могли мати своїх дітей. Саме вони дали йому нове ім’я, яке згодом почує кожен у світі.

Клара та її чоловік Пол ніколи не приховували від нього правди. При цьому мати змогла донести до хлопчика думку, що вони взяли його собі тому, що він особливий. І він завжди вважав названих батьків єдиними справжніми батьками, дуже дратуючи, коли хтось називав їх нерідними. Своїх біологічних батька і мати він не хотів знати, так і не вибачивши їх.

Коли хлопчику виповнилося два роки, подружжя удочерили ще і дівчинку Петті. А ще через три роки сім'я переїхала з Сан-Франциско в Маунтін-В'ю.

Батько Пол був автомеханіком, ремонтуючи старі машини на продаж у сімейному гаражі, мріяв заробити на освіту сина і виконати зобов'язання перед його біологічними батьками. Пол постійно намагався прищепити синові любов до професії автомеханіка, але це не дуже цікавило юнака, хоча саме там, у батьковій майстерні, майбутній засновник Apple засвоїв ази електроніки, навчився розбирати та збирати радіоприймачі й телевізори, а згодом захопився технікою.
У тринадцять років він спробував зібрати цифровий частотомір, але з'ясувалось, що для цього потрібні запчастини, яких не було у звичайному магазині, недовго думаючи, він зателефонував голові корпорації, щоб попросити необхідні деталі у нього. Той вражений допитливістю юнака, не просто забезпечив його всім необхідним для збірки для приладу, але й запропонував йому роботу.
У той же час він познайомився з молодим інженером Стівом Возняком, який в той час був студентом Коледжу де Анса, і ця зустріч стала для обох доленосною.
Мати Клара працювала бухгалтером, вона навчила сина читати, перш ніж він пішов в школу, і завжди підтримувала синові починання. Потім у одному інтерв’ю він скаже: «Я вірю, що якості людини визначаються не спадковістю, а її оточенням».
Батьки виконали зобов’язання, та за 17 років вони назбирали гроші на навчання у Рід-коледжі в Портленді, це був один із найдорожчих закладів у США. Але майбутній геній не захотів вчитися, захопився східними практиками й подався в Індію, а через шість місяців залишив коледж, влаштувавшись техніком у компанію з виробництва відеоігр.
Крок за кроком, через злети і падіння, він стає відомим американським підприємцем, першопроходцем ери IT, засновником найбільшої на планеті корпорації Apple. Саме він створив персональні комп'ютери в тому вигляді, в якому ми ними користуємося сьогодні, вдосконалив графічний інтерфейс і управління комп'ютерними пристроями, брав безпосередню участь у створенні «айпадів», «айподу» і «айфонів», заснував студію анімаційних фільмів нового покоління Pixar, яка в даний час виробляє мультфільми для компанії «Disney».
Завдяки його здобуткам сучасний світ став досконалішим і зручніше.
А його біографія надихнула почати свій бізнес сотні тисяч людей по всьому світу.
Одного разу він сказав, що краще винайти завтрашній день, ніж переживати про те, що вчорашній був недостатньо хороший. І цього підходу дотримувався завжди і у всьому - кожне його починання було інновацією, яке назавжди змінило світ.

Чек-лист безпеки в Інтернеті

Безпека в Інтернеті – важливе питання, яке потребує уваги користувачів. Адже як комп’ютер, так і персональні дані можуть однаково постраждати від зловмисників.

Цього тижня працівником відділу Інтернет-послуг Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім. Дніпрової Чайки для учнів 6-х класів Херсонської школи №55 було проведено заняття, під час якого наші користувачі отримали поради з налаштувань браузерів, соціальних мереж, месенджерів, антивірусних програм, а також правила їх користування.
Для того, щоб знати, які небезпеки чекають на нас в Інтернеті, потрібно спочатку відповісти на важливе питання: «А що ми взагалі робимо в Інтернеті?»

Сьогодні активно користуємося соціальними мережами, месенджерами, шукаємо інформацію у пошукових системах та граємо в онлайн-ігри.

Які небезпеки можуть чекати на нас у цих областях Інтернету?
Серед небезпек, що загрожують нам на просторах мережі:

- Питання безпеки персональних даних
- Незнайомці, що можуть нам написати
- Спам, реклама та розсилки різних посилань.
- Комп’ютерні віруси.

Що ми можемо з цим зробити?

Зустріч складалася з трьох частин: безпека у Інтернет-сервісах, налаштування браузера та робота з антивірусними програмами.