Мистецтво зупиняти час

Чарівник, художник – все це з’єдналось в одній людині. Ім’я цьому неймовірному майстрові – фотограф. Тільки йому під силу зупиняти час, карбуючи кожну мить на фотокартці, вдихаючи в неї вічне життя. Тільки на цьому маленькому клаптикові паперу момент «застигає» і залишається незмінним протягом багатьох років. Вкладаючи весь свій талант і майстерність, фотограф відтворює на папері реальні миті з життя, доповнюючи їх і пристосовуючи до свого світосприйняття.

Фотограф повинен не тільки володіти теоретичною базою, але й мати власний погляд на речі, володіти професійним чуттям і, безперечно, талантом.

Нам надзвичайно пощастило, бо ми знайшли такого митця.

Олександр Михайлович Дзись не тільки класний(!) фотограф, а ще й вчитель за покликанням. Сьогодні він провів практичне заняття з фотографування для команди "3D-мейкерів". Шкода, що "мейкерів" було тільки троє, але плюс в тому, що кожен з них мав змогу повправлятися у майстерності фотографування.

Переглянувши свої знімки, десятикласники отримали не тільки поради від професійного фотографа, але й консультацію про те, як готові знімки склеювати у програмі "Фотошоп" для сферичної панорами.

Дуже дякуємо Олександру Михайловичу за співпрацю, а від команди "3D-мейкерів" вже скоро чекаємо результатів всіх тренінгів та занять.

  

Забілів снігами гай - їде Святий Миколай!

Ніхто так не чекає Святого Миколая як діти. 
І він обов`язково приходить до дітей добрих, чемних, слухняних. А саме такими і є маленькі користувачі Херсонської обласної бібліотеки для дітей.

Тож, Миколай і цього разу не забарився.

Казкові смаколики

Запрошуємо вас до нашого бібліокафе "Казкові смаколики", яке гостинно відчиняє двері всім, хто полюбляє смакувати книгами та спілкування з тими, хто створює ці книги.

"Казковий медяник з американським присмаком" - святкова веб-дегустація. Саме під такою назвою відбулася скайп-зустріч п`ятикласників Херсонської школи №30 з українською письменницею Оксаною Лущевською.

Маленький світ цифрової реальності

Переглянувши віртуальну екскурсію по знаменитому лайнеру "Титанік", побувавши усередині, відчувши всю пишність інтер`єрів, школярі ще раз переконалися, що жодна технологія не надасть такої унікальної можливості зануритися в атмосферу відображеного в панорамі об`єкту як віртуальні сферичні тури.

Чи можна самостійно навчитися цьому, не побоюся сказати, мистецтву?

Книга незвичайна - книга віртуальна. Веб-серфінг.

Які книги живуть у бібліотеці? Виявляється не тільки звичайні паперові, але ще й віртуальні!

10 золотих правил безпеки в Інтернеті для дітей

1. Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи.

2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.

3. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.

4. Не посилати свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків.

5. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв'яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.

6. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.

7. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.

8. Не давати нікому крім батьків свої паролі, навіть найближчим друзям.

9. Не робити протизаконних вчинків і речей

в Інтернеті.

10. Не шкодити і не заважати іншим користувачам.

Нове покоління Кібершколяриків

Рівно десять років сплинуло з того часу, як з'явилася на світ програма «Кібершколярики» і не де-небудь, а в нашій бібліотеці. Труднощів на шляху реалізації проекту було чимало. Серед тодішніх восьмирічних дітей були такі, котрі навіть не бачили комп`ютера, в школах не було комп`ютерних класів, а про підключення до мережі Інтернет годі було й мріяти. Втілити задум у життя вдалося завдяки широким можливостям Інтернет-центру ХОБД, який було створено ще в 2001 році на кошти гранту Посольства США в Україні.

Сучасних школярів, та і дошкільників, не здивуєш комп`ютером, але програма "Кібершколярики" актуальна і зараз. Бо, погодьтеся: більшість дітей вдома за комп`ютером грають ігри, а ця розвиваюча програма навчає не тільки здобувати різноманітну інформацію, а й осмислювати її та використовувати для саморозвитку, самоосвіти, виконання творчих завдань.

Книга незвичайна - книга віртуальна

Урок-відкриття саме під такою назвою провели бібліотекарі відділу Інтернет-послуг для учнів 2 класу Херсонської школи № 56. 

І дійсно цей захід став для маленьких школярів - відкриттям! Бо спочатку, намагаючись відповісти на запитання: "Що означає слово віртуальна?", вони здивовано перешіптувалися від нерозуміння, знизуючи плечима.

Куди краще їм знайома звичайна традиційна друкована книга.

Бібліотека крізь призму об`єктиву

Першим кроком до створення 3D-панорами є фотографування. Саме цьому мистецтву було присвячене заняття з групою 3D-мейкерів - учнів 10 класу Херсонської школи гуманітарної праці.
Для сучасних людей фотографія - це звичайна річ, така ж як, скажімо, кулькова ручка чи папір. Але, перш ніж стати такою, фотографія за свої майже 170 років існування пройшла нелегкий шлях від розмитого, ледь помітного зображення до справжнього витвору мистецтва.

3D-мейкери, на старт!

Вітаємо! 30 вересня 2013 року святково відкрито новий проект відділу Інтернет-послуг ХОБД

 ВЕБ-КВЕСТ "3D - Світ, який оживає"

 Десятикласникам ШГП неймовірно пощастило. Вони познайомилися з представниками  Брендингового агентства «Грейдс», людьми, які працюють по-сучасному, у новому форматі.

Віртуальний літпортал: Херсон - Москва

В рамках программы Открытоко урока чтения в Херсонской областной библиотеке для детей состоялось скайп-общение учащихся ЗОШ №45 (4-Б кл.) с известным российским детским писателем Валентином Юрьевичем Постниковым.

 "Мое детство было сказочным в окружении сказок" - рассказывал автор своим юным читателям. 

Інтернет-полювання за геніями продовжується!

Сьогодні неділя, у школярів вихідний, але учасникам клубу "Справа №..." відпочивати ніколи. На них чекає захоплююче розслідування - віртуальний квест, в процесі якого вони познайомляться з ... т-с-с-с... Це секрет.
Ось як це було.
Бібліотекарі заздалегідь підготували завдання, в яких у цифрах зашифровані прізвище та ім`я відомої людини: 22  7  21  4  12  14     2  21  12  18
Але діти цих цифр не знали, їх потрібно було знайти.

Жовте поле, небо синє...

Чи знають дошкільнята, який прапор України? Як виявилося, знають, хоча і довелось трішечки подумати. Адже вибрати із декількох прапорців наш - не так-то й легко.

Але вихованцям дитячого садка "Посмішка" це вдалося.

Прогулянка по Інфограду

Щоп`ятниці Інтернет-центр ХОБД запрошує всіх бажаючих на КОМП`ЮТЕРНИЙ МІКС РОЗВАГ.
Сьогодні прогулючись по Інфограду юні мандрівники, виконуючи різні завдання, змагаючись у ерудиції та кмітливості довели, що вони справжні ЗНАВЦІ комп`ютерних технологій.

А завдання були зовсім не легкими. Ось, наприклад, ви можете сказати, скільки на клавіатурі клавіш з цифрами? Ага, почали рахувати? Як і наші гравці (фото зверху).

Над деякими запитаннями довелося добряче помізкувати.

А за вірну відповідь гравець отримує фішку-бали. Хто більше назбирає, той і виграв! Все просто.

Чи знають діти комп`ютерну лексику? Це допоміг нам визначити тлумачний словник.

 Недарма тут зібралися найактивніші користувачі ВІП. Знають все! 

Подивіться скільки піднятих рук!

А ось і переможець! Вітаємо Марію Печерських!

А у нас сьогодні - КЛАС!!!

Хто не вірить, нехай перевірить:
Фоторепортаж
На літніх канікулах Інтернет-центр розгорнув Ігровий Бібліопростір не тільки он-лайн, а й оф-лайн. В цьому переконалися наші гості - вихованці Херсонського дитячого оздоровчого центру "Юнга", взявши участь у ерудит-змаганнях.
 

Как компьютеры мир завоевали

Ура! Нарешті ми дізнаємось хто ж править світом!

А ти хочеш? 

Тоді швиденько до Інтернет-центру ХОБД. 

Тут з’явилась нова книга «Как компьютеры мир завоевали».

Автор Ілля Стогов відкриє вам всі секрети і ви дізнаєтеся, навіщо засновник компанії Apple одного разу дзвонив Папі Римському, якою була перша комп'ютерна гра, про що вперше почали листуватися в Інтернеті і скільки кілограмів важив перший мобільний телефон.

Літо в нашому ІЦ

"Майстри інтернет-серфінгу" діляться знаннями з "початківцями":

       

  

До нас в ІЦ приходять не тільки за інтернетом :)
 

Креативний інтер'єр Інтернет-центру

25 червня відвідувачі завітали до ошатної комп'ютерної зали, яку напередодні було оформлено симпатичними інформаційними банерами та стендами.

   

  

  

Завітай до оновленого Інтернет-центру і ти!

Морський читацький батл...

  

...модернізований та медійний. Сподобався і дітям-гравцям, і бібліотекарям-організаторам.

Хочете спробувати? - Приходьте в наш ІЦ!

Флеш-журнал від "Кібершколяриків"

22 травня  учні 2-4 класів школи № 13 стали справжніми випусковими редакторами інтернет-журналу «Читаймер: час читати».

  

Під час зустрічі школярики поділились на групи, кожна з яких створювала свою рубрику флеш-журналу «Читаймер». Тут можна прочитати про враження херсонських школярів  від книг Марини Павленко, Едуарда Успенського, Леоніда Марченка, Надії Звягінцевої, Миколи Носова, Корнія Чуковського. 

Сучасні автори можуть дізнатись, чим саме їхні твори сподобалися й запам'яталися маленьким читачам. 

Нагадаємо, що протягом навчального року учасники програми «Кібершколярики» займались в трьох відділах Херсонської обласної бібліотеки для дітей: в інтернет-центрі, відділі мистецтв, відділі обслуговування 1-4 кл. 

Учасники програми ознайомились зі сторінками біографії та творами письменників України, Росії та рідного краю - Херсонщини. Бібліотекарі у кожному з відділів, залучених до програми, пропонували свої підходи до вивчення творчості авторів: наприклад,  знайомлячись із творчістю Івана Андрусяка у молодшому відділі, діти читали «Звірячу абетку», а в Інтернет-центрі створювали ілюстрації до цієї книги в програмі PowerPoint.

Кожен автор може погортати та оцінити результат річної роботи школярів у програмі - флеш-журнал  «Читаймер», який створили учні 2-4 класів школи № 13, звичайно ж із допомогою бібліотекарів:
  

Читаймер: час читати! - закликають кібершколярики

22 травня у наших кібершколяриків відбувся випускний. Діти в режимі онлайн створювали сторінки віртуального журналу "Читаймер: час читати" - кожна команда учнів 2-4 класів школи № 13 - про свого улюбленого дитячого письменника. Як відбувалося дійство, ви можете побачити самі, переглянувши фотозвіт.

Діти діляться враженнями про вподобані літературні сухарики Леоніда Марченка.

Мульт-кросворд за творами Корнія Чуковського.

Листівка Едуарду Успенському від вдячних читачів.

Скайп-міст із поетесою Надією Звягінцевою.

Діти отримали свідоцтва про навчання за програмою "Кібершколярики".

Великодня веб-майстерня

29 квітня у Херсонській обласній бібліотеці для дітей відбувся майстер-клас від молодої херсонської художниці Валерії Москвітіної-Дмітрієвої та її кращої учениці Богдани. Талановиті малярки навчили дітлахів правильно розмальовувати писанки.

Діти старанно виводили писанкові візерунки, повторюючи їх за юною художницею. Полотном їм слугували як паперові шаблони писанок, так й електронна інтерактивна дошка.

Протягом заходу діти також дізналися про традиції свята Великодня й довідалися про символіку писанкових кольорів та орнаментів.

Машиною часу до Країни Дитинства

Справжня подорож у часі відбулась 24 квітня під час скайпу  літературного подружжя Наталі та Валерія Лапікурів з учнями 5-6 класів школи № 13 у Херсонській обласній бібліотеці для дітей. Учасники спілкувались з головними героями Михайлом Остроградським, Жаном Фабра, а також з Наталею та Валерієм Лапікурами у дитинстві,  яких зіграли присутні учні. Пропонуємо найяскравіші моменти цієї зустрічі, яка пройшла в рамках проекту "Від тих, хто пише - тим, хто читає", ініційованого бібліотекою:

Про що Ви мріяли у дитинстві? Наталя: Покажи мені біль-менш симпатичну дівчинку, яка в дитинстві не мрsялf бути актрисою? (дитячий сміх) Але потім сталися так обставини, що довелося про це забути, я захопилась математикою. В житті часом доводилось грати і навіть в кадрі, тому я не шкодую, що ця мрія не збулась повністю.

Валерій: Я народився у війну, тому ми хлопчиками мріяли стати військовими. Потім у 12-14 років став читати дуже багато книг. Страшенно радів, коли хворів, бо можна було тоді попросити мати чи батька принести купу книжок – лежати і читати. Тому одужував я дуже швидко – книжки допомагали. У 17 років я вже мріяв бути письменником. Але  в ті часи влада дуже не любила представників цієї професії і робила все, щоб талановиті діти чи дорослі не могли надрукувати свої книги. Тоді я став журналістом  і багато років відпрацював – це мені надзвичайно допомогло, коли я повністю з пані Наталею переключився  на написання книг для дітей і дорослих. І старші і молодші кажуть, що у нас непогано виходить.

Літературне подружжя Наталя та Валерій Лапікури

Яке у вас в дитинстві було хобі? Наталя: у дитинстві я була отаманкою серед ватаги хлопців, бо була серед них одна. Ми грали у війну, але пізніше, коли потрапила на Балканську, зрозуміла, що гра у війну і сама війна – це зовсім різні речі.

Валерій: Крім читання книжок, я страшенно любив лазити по деревах. Якимось дивом у радянські часи показали ще чорно-білий серіал про Тарзана. Тому ми всі почали перекрикуватися на тарзанячій мові і лазити по деревах. Скільки було переламано рук і ніг не скажу, але для мене це закінчилось дуже кумедно: коли я спробував перелізти по-тарзанячому з дерева на дерево гілка чомусь обламалась (сміх у залі) і я бабахнувся  у великий кущ шипшини (співчутливі ойкання). Потім з мене мама кілька днів витягала колючки, а моя занудна єхидна молодша сестричка встромляла голову в двері і дражнилась (сміх у залі).

Учень школи № 13 (м.Херсон) у ролі Михайла Остроградського разом 

з бібліотекарями подорожують у часі

Чому ви обрали для описання таку постать як Михайло Остроградський? Наталя:Дуже мало було інформацію про цього видатного математика. Але це був приклад того, як людина може досягнути висот, тому що вірив у себе.

Валерій: Якщо вам кажуть, що ви ні на що не здатні – не вірте, бо усі діти народжуються талановитими, а від сім’ї та близького оточення залежить наскільки ці  здібності зможе відкрити дитина.

Валерій, за що вам сподобалась пані Наталя? Наталя, за що ви цінуєте свого чоловіка? Валерій: Ух ти! Спасибі! Наталя: Ого-го!

Валерій: Дівчатка, не слухайте, а хлопці будьте уважні. Ви знаєте я навіть чітко не можу пригадати, було це 25 років тому (у залі здивоване «Ого!»). Я пішов до свого колеги в сусідній кабінет, в редакції, де працював на радіо. Колега представив мені пані Наталю, я подивився на неї і пропав. І от 25 років я на неї дивлюсь і не можу надивитися. Це щось таке внутрішнє – головне прислухайтесь до себе, хлопці. Серце вам підкаже, де та ваша, котра буде с вами все життя і ви не надивитесь і не намилуєтесь на неї.

Наталя: Єдине про що я жалкую, що ми не зустрілись ось так, як ви нам показали – хлопчиком і дівчинкою. Ох тоді ми були такими друзями, ми ще б тоді один одного зрозуміли. Я ціную свого чоловіка за все, за те, що він такий!

Чи є у вас діти? Чи пішов хтось вашим письменницьким шляхом? Наталя: Якось ми зібрали усіх їх п’ятьох разом і хрещеника, якого ми дуже любимо – це Костянтин Грубич, телеведучий. Онуків у нас десятеро. Останній із наймолодших – уже показує певні задатки письменника і ми його в цьому підтримуємо. Єдина проблема: дорослі сказали йому, що треба казати правду. Наприклад, якщо йому не цікавий урок, він так правду і скаже (сміх у залі), вчителі ображаються. Валерій:  До речі, він майже ваш ровесник, він зараз закінчує 4-й клас.

Які книжки ви читали своїм онукам та дітям на ніч? Наталя: Коли я була малою, то бабуся читала мені книжки, але завжди зупинялась на самому цікавому місці і говорила: «Ой вибач, пізніше дочитаємо». У мене врешті-решт терпець уривався, я сама брала книжку і дочитувала. Але коли я стала мамою, я здогадалась, що це було зроблено навмисно. Тому склалося так, що своїм дітям ми майже не читали, я проробила такий фокус і вони почали читати самі.

Наталя Лапікура вражена тим, що їй доведеться спілкуватися з героєм Михайлом Остроградським, про якого написало подружжя 

у серії "Життя видатних дітей" (вид-во Грані-Т)

Як ви проводите вільний час? Наталя: Вільний час? А що це таке, серденько? (сміх у залі) Хоч ми наче пенсіонери, але немає у нас вільного часу. А от подорожувати любимо шалено. Ми мріємо про кругосвітню подорож.

Яке бажання ви загадали б Золотій рибці одне на двох? Валерій: Жити далі вдвох довго і щасливо, як ми живемо зараз. Це єдине бажання (оплески у залі).

Чи легко вам писати книжки разом? Розкажіть, як відбувається подібний процес створення книги? Наталя: Розумієш, серденько, ми інакше не вміємо, тільки разом. Часом буває, що в одного виникає один фрагмент книги, у другого – інший, потім ми це все зводимо докупи, а потім навіть не можемо  сказати, хто з нас який уривок написав.

Валерій: Навіть наші друзі, які говорили, що дуже добре нас знають, не змогли розібрати наші тексти – хто що написав.

Учні уважно слухають, які книги прочитав у 4 і 5 років Валерій Лапікура - "Школа" А.Гайдара та "20 тисяч льє під водою" Ж.Верна

Яка у вас улюблена книга, написана вами. (Вдвох):  Котра ще не написана. Валерій:Зараз ми вже можемо сказати, що це книга, яку ми зараз пишемо, яку можна читати разом з батьками, старшими братами та сестричками – це історія про великого детектива всіх котів і народів рудого кота по імені Мурро.

Що б ви побажали вашим маленьким читачам? (Валерій до Наталі: «Можна?» Вона: «Давай!») Валерій: Як би вас не втішали батьки чи вчителі, життя надзвичайно складне і легшим воно в найближчі роки не стане. Тому головне – вірити в себе, не опускати руки, не впадати у відчай і бути самим собою. Що значить бути самим собою – це значить, якщо ти в чомусь переконаний, то не поспішай говорити, робити, і навіть одягатись, так як одягаються начебто всі. Найголовніше бути собою і ви все подолаєте. Хоча попереджаю, це дуже важко.

Наталя: Але маленький секрет: для того, щоб стати в цьому житті КИМОСЬ, треба вміти робити ЩОСЬ краще, ніж це вміють робити інші. Кожен для себе визначте, що саме.Валерій: І якомога раніше бажано.