Це історія про найвідомішого і найкасовішого голлівудського режисера в історії світового кінематографу, продюсера і монтажера. Який зняв чималу кількість культових фільмів, таких як «Щелепи» (1975), "Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега" , «Інопланетянин» (1982), "Парк Юрського періоду" (1993), "Список Шиндлера" (1993).
Батько його Арнольд Меєр був відомим в Америці інженером, електриком та винахідником. Батьки якого були євреями та вихідцями з українських земель, які у 1906 році емігрували з Кам’янця-Подільського до Америки.
Родичі по материнській лінії були вихідцями з України, бабуся і дідусь народились в Одесі.
Мати Лія Адлер, була піаністкою і танцівницею, саме вона привила любов до класики.
Методи виховання його матері можна було вмістити в одній цитаті:
«Мені завжди здавалося, що, якщо дитина щось хоче, то вона повинна це мати».
Не зразу мати вгледіла видатний талант у своєму синові, але коли батько подарував синові портативну кінокамеру і хлопчик дуже захопився зйомкою, постійно допомагала йому. Вся родина слухняно грала ролі в його перших короткометражках, а коли майбутній режисер знімав свій перший повнометражний фільм, Лія безкоштовно годувала всю знімальну групу.
«Одного разу молодий … взяв кілька банок начинки з вишневим пирогом і розніс їх по всій моїй кухні. Я озирнувся навколо, побачивши, як з усіх поверхонь капала червона липка рідина, яку я буду витирати на своїй кухні ще багато років», — згадував Адлер. «Але перш ніж я встиг сказати хоч слово, моя мати (бабуся) подивився мені в очі і сказав, блиснувши: «Наш … стане або небезпечною людиною, або режисером, удостоєним нагород». Не вбивайте його, доки ми не дізнаємось і я швидко розреготалася!»
А люблячий син часто згадував:
«Моя мама завжди хотіла більшого; вона була «мамою на максимумі». Мамі було недостатньо. Це чудова річ для дитини, тому що вона надихнула мене бути амбіційним і завжди хотіти все більше, більше і більше».
На початку пандемії 2020 року він насмілився зняти фільм про своє дитинство бо зрозумів: єдина історія, яку він не розповідав, — його власна.
"Ця стрічка — спосіб повернути батьків і зблизитися з моїми сестрами та братами", напише він після виходу у прокат свого напів-автобіографічного фільму «Фабельмани» 2022 року.
Фільму про дорослішання маленького хлопчика, яких так захопився магією кіно, що вирішив присвятив йому усе своє життя.






.jpg)






